Меморіал пам'яті жертв голодоморів
Голод тричі переслідував українців — у 1921–1922, 1932–1933 і 1946–1947 роках, кілька поколінь поспіль пройшли найжорстокіші випробування. Але український народ вижив! З його пам’яті неможливо стерти пережите: спогади очевидців, сімейні історії зберігають правду про винищення народу.
У «Національній книзі пам’яті жертв Голодомору 1932–1933 років в Україні. Вінницька область» зазначено, що документально підтверджується зменшення за цей період кількості населення області на 531 025 осіб.
Інна ОМЕЛЯНЧУК
Кордон між життям і смертю
Саме між Рівненщиною і Житомирщиною та Хмельниччиною в 30-ті роки минулого століття пролягав кордон, який тоді був не просто міждержавним — між Польщею та Українською РСР. У 1932–1933 роках він став кордоном між життям і смертю.
Бюджетники вже відчувають перебої з зарплатою – українські газети
Вшанування жертв Голодомору, дірка в державному бюджету, мільярдні витрати на українські вибори та розкішні палати для породіль у Києві – такі теми українських газет.
Борис МАТЮЩЕНКО: «Метою голодоморів було придушення українського селянства»
У документальному виданні «У жорнах голодоморів. Хроніки» дніпропетровського журналіста, краєзнавця та письменника Бориса Матющенка йдеться про війну більшовиків з українським селом. Саме так автор визначив головну тему книжки. У передмові до неї доктор історичних наук, професор Юрій Мицик пише: «Дитинство Бориса Матющенка припало на воєнне лихоліття, голодовку 1946–1947 років, а його дідам і батькам довелося пережити ще страшніші трагедії в історії України — штучні голодомори 1921–1923 pp. і 1932–1933 pp. Отже інтерес автора до цих сумних сторінок історії нашого народу не випадковий. Він зосереджує увагу читача на тих подіях, які раніше замовчувалися, глушилися фанфарами компартійної пропаганди». До 80-річчя Голодомору Борис Матющенко підготував нову, доповнену редакцію книжки.